О! Школо моя, дорога Грузянська!
До тебе приходжу я кожного дня.
Тобі віддаю своє серце учительське
Бо тут і життя, і робота моя!

Девіз творчої праці вчителя : Пошук власних шляхів навчання через вивчення та переосмисленн передового досвіду учителів району, області, країни. Педагогічне кредо:" 40 хвилин радості пізнання невідомого"
Ладиженська Валентина Сергіївна відкриває дивосвіт своїм учням, вчить своїх школяриків бути добрими, чесними, працьовитими, старанними.

Цоьогорічними відмінниками є Корованюк Володимир та Кучмій Діана, які протягом чотирьох років навчання виявили високий рівень знань. Велику старанність і наполегливість у навчанні показали Виноград Валентин, Войченко Максим, Рибак Тетяна, Жаров Віталій, Говорун Юрій, Бистревський Ілля. Більшість учнів класу були учасниками Всеукраїнського інтерактивного природничого конкурсу "Колосок" і стали його переможцями.

Валентина Сергіївна веде дітей у прекрасний світ пізнання. Непомітно минають роки, як вона з відкритим серцем і щирою душею приймає маленьких школяриків у своє життя. Лагідна посмішка, очі, що випромінюють доброту, життєва мудрість назавжди посіялиу дитячих серцях віру, чесність і справедливість. На її заняттях панує атмосфера взаєморозуміння, бо вона не лише проводить цікаві уроки, а й творче підходить до кожної теми.

Валентина Сергіївна навчає учнів японському мистецтву орігамі — складати декоративні предмети, квіти з паперу. Чудові зайчики та ніжні лебеді, чарівні кактуси та вази, тендітні підсніжники із паперу залюбки складають її вихованці. Серед колишніх учнів Валентини Сергіївни є агрономи та вчителі (Забуранний Олег та Рибак Юрій) , лікарі та юристи (Хом’як Олена та Копієвський Валерій) , хлібороби та працівники торгівлі, всі вони добрі, порядні громадяни України. І всіх їх об’єднує одне — вони вихованці своєї вчительки, яка навчила їх азів науки, навчила любити людей, рідний край.

По вулиці Центральній розростається незвичайний сад, в якому перші деревця посадила Валентина Сергіївна зі своїми першокласниками 11 років тому. І посаджені тоді горіхи, вишні, сливи, абрикоси весною прикрашають цвітом, а влітку дітвору обдаровують плодами. Гарний почин, добра справа на батьківській землі. Дітям не бракує уваги, пильного доброго слова, ніжного погляду та та материнської ласки. Вчителю довіряють вони свої таємниці, діляться бідами і радощами. З нею писали перше слово, прочитали першу книжку, піднімалися на перші сходинки добра і людяності.

Змінився світ. Непросто в ньому жить.
Але учитель справді іскра Божа.
Учителя прошу я бережіть,
Свої він перли сипле дітям в душі.
І світ тому гарнішає завжди
Що є учитель на планеті нашій
І в світі, може менш тому біди,
Що вчитель завжди бореться за щастя.