- Звіт
- План проведення акції
- Вчительська презентація «Допоможи пташині взимку»
- Звернення до учнів
- Дидактичний матеріал
- Сценарій свята «Хай лунає спів пташиний»
- Учнівські роботи
- Презентація « Хай лунає спів пташиний»
- Буклет « Чарівні пір' їнки»
- Буклет «Диво-птах»
- Презентація « Лелека — окраса села»
- Презентація «Чебрець — рослина цінна»
В злагоді з природою
Проблема взаємовідносин людини і природи завжди актуальна. Особливо вона загострилась тепер, в період науково-технічної революції, різкого зросту досягнень науки, техніки, створення нових технологій використання природних ресурсів. «Що посієш, те й пожнеш» — твердить народна мудрість. Отож, тепер ми і пожинаємо плоди того, що посіяли багато років тому. Ще в епоху будівництва соціалізму та його розбудови було кинуто клич не чекати милостей від природи. Отож і бачимо тепер скрізь наслідки такого споживацького відношення до природи. Байдужість до довкілля, до майбутнього, до себе врешті-решт, проявляється в стихійних смітниках, що з’являється в будь-якому місці, поламаних деревах, стоптаній траві та квітах, знівеченій тварині чи стривоженій пташині, втраченому здоров’ї. «Після мене — хоч потоп» — таке життєве кредо деяких людей нівечить все те, що віками формувалося в людській свідомості. А наше майбутнє, діти, пильно слідкують за нашими діями, в їх, ще незміцнілих душах, немає імунітету проти зла. Деякі діти і не задумується про те, що чинять зло, вони ж лише копіюють поведінку дорослих. 
Дорослі часто дивуються, ну що ж це за молодь така нинішня, не відчуваючи при цьому власної провини.. Кожного разу переконуюся в тому, що все починається в житті з малого. Дитина ненароком роздушила метелика, знічев’я зірвала квітку, спересердя вдарила кішку чи собаку. А батьки, дорослі мовчать, мовляв, а що тут такого сталося? ! Дитя росте, в його поведінці з’являються садиські нахили, своє невдоволення, зневага до живого проявляється вже різкіше — ламається дерево, розорюється гніздо птаха, знічев’я вбивається тварина. І лише коли чиниться кримінал, всі починають шукати винного, нарешті чути обурення, та часто це робиться вже запізно. Більше трьох десятків літ я поспішаю в школу до своїх вихованців. Ось відкриваю двері, заходжу до класу і мене зустрічають карі, сині, сірі оченята, спокійні, зачудовані, хитрі і підступні. Вони чекають, що я їм скажу сьогодні нового, чим здивую. Так, нині діти інші, як були раніше, вони більш іронічні, більше знають і більш практичні. Але діти все ж таки діти, яким так часто бракує уваги і тепла, гарної поради і розуміння. 
Сьогодні я буду розповідати своїм семикласникам про те, яке ніжне і трепетне життя і як легко його обірвати. Цілий рік я їм розповідатиму про рослини, їх особливості та значення для існування життя на планеті. Так, екологічне виховання в процесі викладання біології я вважаю одним із пріоритетних напрямів. Посіяти в душі дитини зерна любові і добра, навчити бачити красу навколо себе, бажання зберегти і примножити її, це так важливо для всіх нас. Звичайно, одних слів тут замало, потрібні практичні дії, вчинки. Отож, я не обмежуюсь в своїй роботі лише стінами класу. Під час літньої практики веду своїх вихованців в природу спостерігати за життям рослин, тварин, вивчати їх розмаїття, біологічні особливості, практичне значення. Не минаю нагоди і протягом навчального року відвідувати різні мальовничі куточки села. Розуміючи важливе значення формування в учнів екологічної свідомості (совісті) , на кожному уроці прагну приділити увагу екологічним питанням. В 7-8 класах систематично проводжу екологічні хвилинки з підбором певних питань і їх рішень. В старших класах впроваджую більш серйозні заходи: бесіди, диспути, написання рефератів, організація конференцій, використання міжпредметних зв’язків для розв’язку певних екологічних завдань. В майбутньому планую залучати учнів до написання творчих робіт, створення природоохоронних проектів. Я вважаю, що у дітей слід формувати спостережливість, пізнавальні інтереси та практичні вміння по охороні довкілля. Дуже важливою є мотивація практичної діяльності учнів. Виявляється, що таке прозаїчне заняття як прибирання території від побутового сміття, опалого листя. може перетворитися у важливу справу, якщо воно правильно умотивоване і зрозуміле дітям. 
Дітей треба вчити робити добрі вчинки та справи, даючи їм при цьому право вільного вибору. В своїй роботі я керуюсь принципом, що слід все вирішувати не кількістю, а якістю виконаної роботи. З учнів школи, які виявили підвищений інтерес до вивчення біології та природоохоронної роботи, я створила творчу групу «Паросток». Основні напрямки роботи учнів групи — це проведення різних природоохоронних акцій, еколого-пропагандистська діяльність. Минулого року учасники творчої групи «Паросток» взяли участь у Всеукраїнському конкурсі «Птах 2010 року — горобець польовий». За результатами конкурсу вони зайняли перше місце в області та були нагороджені Дипломом. Звичайно, це приємно і зобов’язує далі працювати в обраному напрямі. В жовтні цього року я провела з учнями бесіду про роль зелених рослин в природі та житті людини. В ході бесіди було запропоновано учням провести акцію «Посади своє дерево» з метою озеленення одного з куточків села. Учням потрібно було прийти в призначене місце після уроків добровільно. Хоч учнів було і не багато, але вони працювали з таким завзяттям, що швидко закінчили намічену роботу. 
З кожною акцією чи заходом кількість учасників збільшується. Діти добровільно прилучаються до природоохоронної роботи. Це говорить лише про вміле керівництвом та зацікавленість дітей. Тепер серед своїх вихованців я маю надійних помічників в організації і проведенні позакласної роботи з біології. Людина, як біологічна істота, дуже тісно пов’язана з середовищем існування. Від його стану залежить тривалість життя людини та стан її здоров’я. Тому в школі на уроках та в позакласній роботі з біології проводиться просвітницько- пропагандистка робота, присвячена веденню здорового способу життя. Це і бесіди, і диспути, КВК і конференції. Ось і нещодавно було проведено змагання у формі КВК між учнями 9 класу «Ми — за здоровий спосіб життя». Кожна людина має право на життя. Зробити його тривалим і щасливим — обов’язок нинішніх поколінь перед майбутніми. Зберегти природу, примножити її багатства, поліпшити екологічний стан планети — завдання кожного жителя Землі. Виховати людину-господаря, а не споживача — завдання кожного вчителя, зокрема, і біолога. Майбутні покоління повинні зрозуміти, що природа — наш дім, і в цьому домі потрібно бути дбайливим господарем. Ми несемо велику відповідальність за нашу планету, то ж пам’ятаймо слова видатного мислителя Л. Сенеки, сказані ще у І ст.. до н. е. : «Жити в злагоді з природою і жити щасливо — одне й те саме».