Вірші Непотенко Крістіни

"День восьмого марта"

Сегодня день восьмого марта,
Международный женский жень,
И так, как выпала мне карта,
(об этом знает каждый пень! )
Хочу сказать вам, или пожелать:
Беды не знать!
А счатье пусть не закрывается метлою
В такой-то день, ещё й весною!
Улыбок вам — милейших!
Задачек (жизненных) — простейших.
Решать вам, чтоб не составило труда.
А сложности, туда, туда, туда.
И если в жизни вашей будет это,
То на душе всё время лето!

"Вихорь чувств"

Сегодня плохо мне, а завтра будет хорошо,
Сама себе я постоянно лгу.
Кто чувств насыпал порошок?
Никак понять я не могу..

То горе и печаль меня переполняют,
То счастье с добротою окрыляют.
Подкидывают чувства вверх и вниз,
Будто о скалы бъёт сумрачный бриз.

Хочется взять и успокоится,
Ведь на душе и так всё время ноется.
Терзает что-то каждое мгновенье,
Мозг в шоке, и в сердце заблужденье
(24. 12. 13)


"До 200-річчя Шевченка"

Тобі вже 200 років мало бути,
Твої вірші. Як можна їх забути?
З покоління в покоління ми їх вивчаєм,
Плоди таланту твого — ми не забуваєм,
Згадуємо неньки тяжкії часи.
Плями крові на ній
Немов сліди ранньої роси.
Ти все те бачив, все те відчував
Оті страждання на папері передав.
Минуло 200 років з твого народження.
Сотні книг про твоє коріння, походження,
Про долю твою тяжку.
Я як дізналась, взялась за башку.
Ти сильної волі людина,
Коли найстрашніша година,
Ти твердо стояв на своєму,
Вірші писав, які ми пізнаємо,
Стояв твердо і до кінця.
Наше щастя,
Що Україна мала такого творця!
(20. 02. 14)

v Новини i 18 березня 2014 Свердликівський Василь Дмитрович
comments powered by Disqus