Антон Семенович Макаренко

Сьогодні — 125 років від дня народження всесвітньовідомого педагога Антона Макаренка.

Без перебільшення можна сказати, що ім’я педагога світового рівня Антона Макаренка відоме навіть тим, хто далекий від виховного процесу.

Антон Семенович Макаренко народився 13 березня 1888 року в місті Білопілля Харківської губернії (нині районний центр Сумської області України). Батько був робітником (малярем) у вагонних залізничних майстернях.

У серпні 1904 року (у 16 років) Макаренко став слухачем однорічних педагогічних курсів при Кременчуцькому міському училищі, що мали на меті підготовку викладачів початкової школи. Навесні 1905 року Макаренко успішно закінчив курси і отримав свідоцтво, що давало право викладати в початковій школі. 1 вересня 1905 року (у 17 років) Макаренко приступив до роботи в Крюківському двокласному залізничному училищі. Він став вчителем російської мови, малювання і креслення.

У серпні 1912 р. А.С. Макаренко вступає до вчительського інституту в Полтаві, в липні 1917р. закінчує його із золотою медаллю. Після закінчення інституту Макаренко стає вчителем Полтавського Вищого початкового училища.

У вересні 1920 р. (у 32 роки) Антон Макаренко приймає пропозицію Полтавського відділу народної освіти організувати і очолити колонію для безпритульних і неповнолітніх правопорушників.

Того ж місяця А. Макаренко організував трудову колонію для неповнолітніх правопорушників в с. Ковалівка Полтавського району. У 1921 р. Макаренко ставить питання про присвоєння колонії імені М. Горького.

Влітку 1927 р. Макаренко почав працювати в новоорганізованій Харківській трудовій комуні ім. Ф.Е. Дзержинського. У листопаді він був призначений начальником комуни.

1929–1936 р. р. в основному пов'язані з роботою Антона Семеновича в комуні імені Дзержинського. Осердям колективу комунарів стали 60 вихованців колонії, направлених в комуну ще в 1927 року.

— У цілому ж через комуну імені Дзержинського, де працював Антон Макаренко, пройшло майже 3 тисячі осіб, і всі стали порядними людьми. Багато з них здолали шлях від безпритульних до директорів заводів, журналістів, юристів, — розповіла журналіст газети «ФЕД» Харківського машинобудівного заводу «ФЕД» Любов Науменко. Комунари виготовляли знамениті колись фотоапарати «ФЕД»(Фелікс Едмундович Дзержинський)

Антон Макаренко встиг організувати фактично «з нічого» два виправних заклади — трудову колонію імені М. Горького на Полтавщині і, пізніше, трудову комуну імені Ф. Дзержинського під Харковом. Перша за його директорства поступово перетворилася на процвітаюче сільськогосподарське підприємство з доглянутими полями, садами та фермами. А на базі виробничих цехів другої виросло потужне підприємство, де на імпортних верстатах випускали електродрилі й відомі в СРСР фотоапарати марки ФЕД.

У 1933–1935 р. р. виходить у світ його книга «Педагогічна поема». З 1934 р. А.С. Макаренко — член Спілки письменніків УРСР. 1 липня 1935 р. Макаренко призначений на посаду помічника начальника відділу трудових колоній та трудкомун Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, підрозділу, що створений відповідно до Наказу НКВС від 7 червня 1935 р. "Про організацію роботи щодо ліквідації дитячої безпритульності та безнаглядності".

У 1937 році виходить «Книга для батьків», 1938 р — книга «Прапори на баштах».

Антон Семенович Макаренко раптово помер 1 квітня 1939 року в приміському потязі на станції Голіцино за 40 км на захід від Москви.

Антон Семенович Макаренко – один із найвідоміших педагогів, який збагатив світову педагогіку, вніс великий доробок у теорію виховання. У своїй педагогічній роботі А.С. Макаренко виходив з такого положення:

„Відповідальність перед дітьми – це відповідальність перед історією; сьогоднішні діти – це завтрашня історія, завтрашнє майбутнє людства, нашої великої справи”.

v Новини i 19 травня 2013 Свердликівський Василь Дмитрович
comments powered by Disqus